Нам – 100!

(Зустріч випускників)

Старшокласники зустрічають гостей, прикріплюють емблему свята. Звучить музика про школу.

Школо моя, рідна школо,

Казка тепла й доброти

Стежка від тебе хрещата

В’ється в далекі світи.

Школа! В ній лунає рідне слово,

В ній надія на обнову,

З неї виллється , мов море,

Промінь світла у просторі

І огріє хлопські тини,

І проміння в хату кине,

І розжене тугу довкола

Українська рідна школа.

Пісня про Україну у виконанні учнів 7 класу

Виходять ведучі.

1 ведучий. Випускники з усіх кінців,

Що простяглися довкола,

Щоб поділитись планами своїх стремлінь

Сьогодні з’їхались на ювілей у школу.

2 ведучий. У нас сьогодні не буденний вечір.

Це свято школи, це урочистий зліт.

Прийміть же, друзі, теплий і сердечний

Наш привіт.

Пісня «Зелене жито»

1 ведучий. Шановні ювіляри!

2 ведучий. Так, так, ювіляри. Ми всі з вами сьогодні ювіляри. І першокласники, і вже сивочолі.

1 ведучий. Бо це незвичайний ювілей, а ювілей домівки поколінь.

2 ведучий. Школа святкує ювілей. Звичайно ж, це не просто свято будівлі. Школа – це цілий всесвіт. І є два центра цього всесвіту – Учитель і Учень.

1 ведучий. Одні навчали, інші навчались.

2 ведучий. А дехто спочатку навчався сам, а згодом навчав наступне покоління.

1 ведучий. І так за днями дні, за роком роки, за десятиріччям десятиріччя.

2 ведучий. Сьогодні нашій alma-mater – 100.

1 ведучий.Що таке аж 100 років? Це багато, друзі, чи мало?

2 ведучий. Що таке аж 100 років? Це чи вік, а чи мить?

1 ведучий. Це закінчення шляху,чи нової дороги початок?

2 ведучий. Зрозуміти? Відчути? Не дізнатися навіть із книг.

1 ведучий. Що таке аж 100 років? Це роки у труді, у звитязі!

2 ведучий. Це радість нових перемог, це історія наша, повна горя, утрат і тривог.

1 ведучий. Нашій школі 100 років! Тож пишаймося цим і радіймо!

2 ведучий. Нашій школі 100 років! 100 із гідністю прожитих літ!

1 ведучий. У ній склалось чимало красивих традицій.

2 ведучий. Цілий вік пролетів!

1 ведучий. А за ним розквітає чудовий світанок, починаються сотні доріг!

2 ведучий. То ж спочатку декілька слів про іменинницю.

1 ведучий. Ім’я – Бурбулатівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

2 ведучий. Дата народження – 1 вересня 1914 рік.

1 ведучий. Місце проживання – село Бурбулатове.

2 ведучий. Батьки – адміністрація школи, хресні батьки – районний відділ освіти.

1 ведучий. Сімейний стан – мати героїня. Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися в ній.

2 ведучий. Близькі родичі – обласний відділ освіти, районна держадміністрація, рада районних депутатів, інститут удосконалення учителів, дальні родичі – Міністерство освіти і науки України, Академія Наук України та усі заклади вищої освіти.

1 ведучий. Ось і познайомились з іменинницею.

2 ведучий. Ми починаєм наше свято,

Якого ніколи не було.

То ж 100 – це мало чи багато

Навчальних років відгуло?

1 ведучий. В нашій школі нині свято –

Видатна солідна дата,

Радо ми гостей стрічаєм,

З ювілеєм всіх вітаєм!

Пісня «С днем рождения»

Дівчинка-українка підходить до директора школи, вклоняється і передає хліб-сіль.

2 ведучий. Ювілейне свято відкриває наш – директор школи Холод Світлана Іванівна. (Слово директора школи.)

1 ведучий. Доказом того, що влада про нас пам’ятає є те, що нас приїхали привітати з ювілеєм голова районної адміністрації …, депутат райради …

2 ведучий. Зі словами вітання та побажання звертається до всіх присутніх начальник відділу освіти Бондаренко Леонід Володимирович.

1 ведучий. А зараз, друзі, повернімося в історію. Як все починалося?

2 ведучий. 1914 року відкрито Бурбулатівську трудову початкову школу. За свідченням старожилів Клас Віри Яківни, Білик Насті Захарівни приміщення школи будували всією громадою, допомагали люди із навколишніх сіл. За переказами людей школу названо Бурбулатівською від назви села, яка походить від слів «бір» та «Булатов» (прізвище поміщика, до маєтку якого прилягав бір). Директором школи було призначено Поторочу Михайла Петровича.

До 1926 року школа була чотирирічною, потім стала семирічною. Директор школи Янбих Йосип Федорович. Дітей у школі навчалося багато. У 1926 році тільки в 1-х класах було 85 учнів. Заняття проходили у дві зміни.

1 ведучий. З жовтня 1941 року по вересень 1943-го приміщення школи було окуповане фашистами (там знаходилась німецька конюшня). У роки війни і в повоєнний час до 1946 року діти навчалися в Миколаївській семирічній школі, тому що Бурбулатівська була пошкоджена.

2 ведучий. У 1946 році школу відбудували, відновилось навчання. У 1949 році директором школи став Білик Іван Миколайович, бувший фронтовик, досвідчений педагог, який займав посаду до 1959 року. Потім директором школи призначили Чорного Степана Павловича. Це був висококваліфікований спеціаліст української мови та літератури, талановитий керівник.

З 1970 до 1985 рік директором школи працював Грицай Володимир Васильович, випускник цієї школи 1952 року, вчитель-методист, чуйний, уважний.

1 ведучий. З 1985 до 2001 рік школа функціонує як неповна середня, згодом – як загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. Директор школи Гурова Лідія Костянтинівна, знаючий учитель, методист, умілий організатор учнівського і педагогічного колективів. Нині посаду директора школи займає Холод Світлана Іванівна, випускниця школи 1982 року, яка гідно продовжує справу своїх старших товаришів.

2 ведучий. Зі словами привітання звертається до присутніх Гурова Лідія Костянтинівна, колишній директор школи.

Пісня у виконанні Мороз Олександри

1 ведучий. Дорогі друзі! Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, наші старші наставники – ветерани педагогічної праці: Чорний Степан Павлович, Клас Віра Яківна, Гільтій Віра Іванівна, Чорна Віра Григорівна, Ярова Олександра Тимофіївна, Малієнко Олена Іванівна, Прокопенко Іван Маркович, Теріхова Валентина Калинівна, Коваленко Лідія Яківна, Грицай Володимир Васильович, Гурова Лідія Костянтинівна.

2 ведучий. З великим задоволенням ми хочемо повідомити, що на нашому святі присутні учителі-ветерани, які присвятили школі і її учням все своє життя. Привітаймо їх:

1. Гурова Лідія Костянтинівна

2. Теріхова Валентина Калинівна

Це люди, які віддавали вам розум, серця, душу і здоров’я. Сьогодні до вас слова щирої шани, сердечної вдячності.

1 ведучий. Як мама, проводжаючи в дорогу дітей, віддає з рушником частину свого серця, щоб зігрівало воно на життєвих перехрестях, так і ви передавали з частиною серця знання.

Танок «Рушничок»

2 ведучий. Мабуть, велике воно, учительське серце, раз на стільки вистачає його.

1 ведучий. Та й частіше, ніж інше болить воно ночами, бо вміщується у ньому біль і радість всіх вихованців.

2 ведучий. Не старійте, вчителі, ніколи,

Молодість вам завжди до лиця.

Вас вела закохано до школи

Яворина стежка без кінця.

1 ведучий. На свято до нас прийшли вчителі, які зараз на заслуженому відпочинку. Вітаємо вас зі святом!

Пісня «Может быть пора угомониться»

2 ведучий. Багатьохучителів уже немає в живих. Вшануймо хвилиною мовчання всіх директорів, учителів і учнів нашої школи, які в різні роки пішли із життя.

Хвилина мовчання.

1 ведучий. Не можна сьогодні не згадати вчителів, які працювали в нашій школі за час її існування. Вони віддали частину свого серця дітям, зігрівали своєю добротою, посмішкою. Це Клижко Віра Тимофіївна, Стоміна Олена Федорівна, Старолатко Зоя Василівна, Попова Наталія Леонідівна, Куряченко Наталія Юріївна, Кібенко Ольга Володимирівна, Жданович Надія Михайлівна, Хребто Ольга Яківна, Підгайна Валентина Василівна, Пирожок Тетяна Олександрівна, Гришина Ольга Петрівна, Боброва Анна Леонідівна, Венець Ольга Олексіївна, Волоха Валентина Григорівна, Сопронюк Наталія Володимирівна, Нечай Тамара Іванівна.

Зараз вашій увазі пісня «Любі вчителі», яку виконують учні 7 класу.

2 ведучий. Вклоніться, люди, вчителю своєму,

Володареві слова і пера,

Крізь біль і радість, роздуми і втому,

Любов його безсмертна проросла.

1 ведучий. Любов учителя не зна кінця і краю

Не рветься ні на мить гаряча нить,

Любов учителя ніколи не вмирає,

Вона у серці учня пломенить.

Пісня «Только этого мало»

2 ведучий. Сьогодні в нашій школі працюють 12 досвідчених вчителів. Це сім’я, у якої радощі і невдачі навпіл. Це колектив-шукач, який прагне до всього нового, прогресивного. Це уроки й свята, це олімпіади й конкурси. Перший дзвінок і останній – ось велика радість, що об’єднує учнів, учителів, батьків.

Пишається наша школа вчителькою, яка залучає дітей в чарівний світ поезії. Це Петрова Ніна Петрівна. Ніно Петрівно, Вам слово.

Виступ Петрової Н.П.

1 ведучий. Школа пишається досягненнями своїх випускників. Педяж Леонід 1968-го року випуску обрав професію вчителя. Він взяв участь у Всеукраїнському конкурсі педагогічної майстерності «Учитель року» в номінації «Трудове навчання» і став переможцем, за що нагороджений дипломами, отримав грошову премію та автомобіль.

Для Вас звучить пісня у виконанні нашої випускниці Соловей Анастасії.

2 ведучий. Сьогодні день народження не тільки нашої школи. Сьогодні 11 жовтня день народження у нашого першокласника Мосояна В’ячеслава. Йому виповнилося 6 років. Здоров’я тобі, успіхів у навчанні, мирного неба та ясного сонця. Вітаємо тебе, Славчику. І від нас тобі цей солодкий подарунок.

1 ведучий. А ще ми хотіли відмітити ювілейну дату подружжя Коперів: саме цього дня 11 жовтня, 11 років тому наша випускниця і колега Воронкова Оксана поєднала долю із справжнім козаком Копером Ігорем.

Достаток, щастя і кохання
Хай будуть поруч повсякчас;
Нарешті справдилось бажання,
Яке повік з’єднало вас.

Пісня «Щастячко моє»

2 ведучий. На день народження школи зібрався цілий рід, бо всі ми її діти.

1 ведучий. Всі присутні вчилися у стінах цієї школи, росли, а потім порозлітались у доросле життя, залишивши тут безтурботне дитинство, тривожну юність. Летять роки. Ви уже пізнали радості дорослого життя, уже маєте дітей, навіть онуків.

Піснею «Сегодня встреча выпуснкиков» вас вітає Мороз Олена Анатоліївна.

2 ведучий. На нашій зустрічі присутні випускники різних поколінь: хто закінчив школу десятки років тому і ті, хто зовсім недавно вийшов з цих стін. Але в цей час в унісон б’ються серця всіх поколінь, адже ми одна команда – команда Бурбулатівської школи.

Пісня «Одноклассники»

1 ведучий. І сьогодні в цей нелегкий для нашої країни час хочемо згадати учнів школи, які зараз знаходяться в зоні АТО та захищають незалежність нашої держави. Це Рева Борис, Щербина Олексій, Фесенко Андрій, Іванніков Юрій, Івахненко Олександр. Низький уклін вам, мами наших випускників-воїнів: Людмило Миколаївно Івахненко, Ольго Миколаївно Щербина, Ольго Єгорівно Фесенко, Євдокіє Парфиріївно Іваннікова, Галино Леонідівно Рева. Дякуємо вам за те, що ви виховали справжніх патріотів. А зараз ми попробуємо зв’язатися з одним із них.

Ми пишаємося ними. І зараз для вас прозвучить пісня «Воины света».

2 ведучий. Дорогі випускники минулих років, шановні гості! Ми хочемо виконати ваші 3 заповітні бажання. Будь ласка.

Перше бажання: щоб пролунав шкільний дзвоник.

1 ведучий. Шкільний дзвоник! Чи є що краще за нього, цього малинового дзвоника?! Бажаний і радісний, перший і останній. Сьогодні він звучить у нашій школі для всіх випускників минулих років. І якщо сьогодні хтось в силу обставин не зміг прийти на його клич, нехай у цю годину, у цьому передзвоні, відчує він до болю знайомий рідний голос дитинства, школи, ровесників. І звичайно ж своїми думками всі вони сьогодні перенесуться до нас.

Лунає дзвоник.

Пісня «Школа, я скучаю»

2 ведучий. Друге бажання наших випускників – вальс.

1 ведучий. У кожного з нас є перший шкільний вальс – пам’ятний, чаруючий, вічний, як всесвіт. То ж запрошуємо всіх вас у вихрі вальсу згадати свою юність, шкільні роки.

Випускники школи танцюють вальс.

2 ведучий. Третє бажання – Як нині живеться й працюється в школі?

Пісня «Дума вчитель»

2 ведучий. Сьогодні на нашому святі відбулася зустріч різних поколінь, нинішніх громадян України і тих, хто віднині носитиме це почесне ім’я. І, мабуть, символічно, що це відбувається в стінах нашої школи, адже вона є свідком становлення людської особистості, народження громадян України, успіхів та невдач, які супроводжують її вихованців протягом всього життєвого шляху.

1 ведучий. Тому саме сьогодні хочеться звернутися до всіх присутніх на цьому святі з такими словами.

То прекрасно, що ми вже батьки.

Не тривожтесь, що ледь постаріли

І що дні пролітають, як стріли,

Та й примножують нам роки.

То нічого, що юність від нас

У минуле йде крок за кроком.

Хай життя наше стане уроком,

Україна для всіх, наче клас

Вже не буде канікул у нас –

Наші діти вже сіли за парти.

Зважте, друзі, чогось ще ми варті,

Доки юності вогник не згас.

Не біда, що роз’їхались ми

І в дорозі розтрачуєм сили,

Тільки б дружбу шкільну не гасили,

Ким не стали б, то будьмо людьми.

Живімо в мирі, в піснях і в труді.

Приїжджаймо до школи на сповідь,

Нас чекає тут спогадів повінь,

І зустрінуть літа молоді.

Для вас співає випускниця нашої школи Кулікова Катерина.

2 ведучий. Наша школа! Вона ще молода, повна сил. Школа красується на всю околицю. Це священна домівка, а в ній велика наша родина, наша сім’я.

Танок «Кадриль»

2 ведучий. Сьогодні ми ще раз вітаємо нашу ювілярку. Вітаємо всіх учителів, учнів, випускників, всіх працівників школи.

Вас вітає Кулікова Катерина.

1 ведучий. Ми вдячні всім, хто прийшов на наш ювілей. Вдячні за вашу підтримку, за вашу щиру вдачу, за вашу любов. Дай, Боже, нам всім здоров’я і щастя у нашому домі.

2 ведучий. Для добрих слів, щирих побажань, теплих спогадів і для творчої праці збирайтеся, друзі, до матері своєї.

Школо моя, рідна школо,

Казка тепла і доброти.

Стежка від тебе хрещата

В’ється в далекі світи.

Для вас звучить пісня у виконанні Кулікової Катерини.

1 ведучий. Бажаємо вам вдачі, добра і тепла,

Негоди людські хай згорають дотла.

Хай сонце щоденно на небі сія,

Хай щастя й здоров’я для вас розквітає.

2 ведучий. Хай вам усміхнеться доля,

У науці, у праці, у сім’ї.

Нехай вам завжди сяє зірка вдачі!

1 ведучий. Здоров’я вам міцного,

Щастя вам земного,

Добра щоденного, настрою веселого,

Гумору здорового, життя довгого.

2 ведучий. Хай щастя й радість не минають,

Нехай усі вас поважають.

Хай доля ваша буде світла і ласкава

Хай щастя буде справжнім і рясним.

1 ведучий. І не треба плакать на прощання,

Треба заспівати нам – і все.

Хай про день цей добрий теплий спогад

Кожен з нас у серці пронесе.

2 ведучий. То ж заспіваймо всі разом! Батьки і діти, вчителі і учні, відмінники і бешкетники без болю і журби.

1 ведучий. А з надією і радісними спогадами, сподіванням і очікуванням кращого! Заключна пісня.

Кiлькiсть переглядiв: 2532

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.